«Дайте мені засоби масової інформації і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней». Ці слова належать німецькому пропагандисту Йозефу Геббельсу, а його прізвище стало синонімом цинічної пропаганди та брехні. Зокрема методами, які використовував Геббельс, роками послуговується росія.
Звідки взялася і як працює пропаганда? Чому нам важливо це розуміти та як їй протистояти? В цій статті опубліковані роздуми Віктора Березенка @viktor.berezenko, незалежного мислителя, взяті з його особистого блогу.
"Що не так з Ілоном Маском?" Все просто: роспропаганда дісталася до нього швидше, ніж ми.
Ми можемо скільки завгодно глузувати з пропагандистів, але вони зробили зомбі 140 мільйонів людей в одній країні та незрозуміло скільки точно по всьому світу. Ці «проліски» проявляються кожен день. Пропаганда настільки глибоко засіла в мізках і працює так довго, що замінила для них власний світогляд та мислення. Саме тому, коли вони називають вбивство — життям, рабство — свободою, насилля — братськими обіймами, то люди автоматично приймають таку ж точку зору. Зомбі — все, як у кіно.
Глибока помилка думати, що інформаційний простір західних країн є однорідним і що Кремль не має там успіху. Ворог змінює тактику і переходить до прямих дій в Європі. Через усі горизонтальні рівні війни: на суші, на морі, в повітрі, в космосі - вертикальною червоною лінією проходить інформаційна війна. Її головна мета - битва за людський розум.
Нам потрібно готуватися до протидії російським наративам не лише в інтернеті/медіа, а й в офлайн-форматах. Бо якщо ми виграємо битву за мільйони умів онлайн, але програємо битву за сотні тисяч офлайн, які виявляються людьми з високою соціальною активністю та дисциплінованими виборцями, ситуація може змінитися на гірше.
Ми маємо беззаперечні успіхи у боротьбі з ворожими наративами в Україні, але ми не повинні дати ворогу жодного шансу нав'язати свій порядок денний в Європі та світі. Саме тому голос України та її союзників має бути почутий ще більше через усі канали комунікації, від мейнстріму та нових медіа до щоденних розмов на кухні.
Щойно закінчив лекцію для @eba_ukraine про вірус дезінформації та єдиний спосіб захиститися - незалежне мислення. Ми обговорювали кейс про те, як в данських школах діти вчаться критичному мисленню, а в Росії знову вводять основи православ'я в школах. Результат, звісно, передбачуваний. Ласкаво просимо в середньовіччя.
Незалежне, критичне мислення - це ті інструменти, які допомагають відокремити раціональне зерно від оманливої полови. Це наше щеплення від того, щоб не бути введеними в оману. Контролюйте власний інформаційний простір. Якщо ми не думаємо своїми думками, ми думаємо чужими.
Природно, що є велика втома від обсягу негативних новин. Коли людина втомлюється, її увага притупляється, і вона більш схильна до помилок. Як і будь-який вірус, дезінформація впливає на наше нормальне життя, самопочуття, емоції та рішення, які ми приймаємо. Точніше, ми думаємо, що приймаємо їх. Тому що, можливо, хтось вже подумав за нас.
Історія вчить, чому важливо формувати власну думку на основі фактів та аналізу, а не емоцій та стереотипів. Вивчення першоджерел та виявлення причинно-наслідкових зв'язків між фактами є ключовим для розробки стратегій і тактик протидії сучасній дезінформації.
Я працюю з архівами документів Нюрнберзького процесу, вивчаю справи нацистських пропагандистів. Оскільки російські пропагандисти знають лише ту історію, яку вони вигадують, вони не знають про такі справи, як Юліус Штрайхер, Ганс Фріцше, Отто Дітріх та інші. Кремлівська пропаганда використовує методи, подібні до нацистських. Змінилися технології, але не суть, тому історія повторюється.
Дезінформація - потужна зброя. Історичні приклади та сучасні реалії показують, до яких наслідків призводить маніпулювання суспільною свідомістю і чому важливо працювати над своєю обізнаністю. Дезінформацію неможливо знищити раз і назавжди. Вона не має фізичної форми, а сприятливі умови для її поширення - природні людські упередження та слабкості - існуватимуть завжди.
Щойно нам здається, що ми нейтралізували одну хвилю, приходить інша, і цикл починається спочатку. Боротьба з дезінформацією триватиме. Припускати, що кремлівська дезінформація нерозумна і неефективна, - помилка. Якби це було так, вона б не працювала, що я б дуже вітав. Вона настільки проста, наскільки це необхідно для того, щоб бути ефективною. Недооцінювати ворога не можна; ставки занадто високі. Ворог хитрий. Пропаганда постійно пристосовується до змін у медіа-просторі та громадській думці, що робить її особливо стійкою.
Якщо нічого не робити, зомбі продовжуватимуть створювати нових зомбі, поки не буде знищено все живе. Тільки співпраця між різними країнами та міжнародними організаціями допомагає у боротьбі з глобальними пропагандистськими кампаніями. Наше завдання - подолати і цю пандемію. Поодинці це не під силу нікому, але об'єднавши зусилля - цілком реально. Останньою пандемією мозку, яка становила таку загрозу для людства, був нацизм, а тепер це. Людство подолало всі пандемії, які загрожували його виживанню, і знайшло антидоти. Знайдемо і ми.
Тригернуло і одразу з’явилося бажання поділитися зі знайомими. Не перевірив джерело та факти, відіслав. Так і шириться дезінформація. Хтось хайпує, а хтось вірить.
«Українки-біженки уводять чоловіків від дружин у польських сім'ях, які їх прихистили».
Це приклад кремлівського меседжу, яким вони намагаються псувати стосунки між українцями і поляками. російська інформаційна машина активно працює по всій Європі. Це не лише брехня про військові злочини, а й намагання дискредитувати українців, псувати відносини, брехати, брехати і ще раз брехати. Дезінформація часто потрапляє не тільки у стрьомні пабліки, а й у мейнстрім.
Що тригерить людям? Що болить? Чутлива тема, висмикнутий контекст. Шантаж на базових людських страхах і потребах. Відверта брехня, але ж хто в епоху інформаційного фастфуду досконально перевіряє джерела інформації? Чи всі люди розвивають культуру критичного мислення, щоб бути інформаційно захищеними?
Темрява — це відсутність світла. Якщо хоча б на один день зупинитися і перестати боротися, спростовувати російські фейки, систематично поширювати правдиву інформацію, вчити критичному мисленню, вдосконалювати системи АІ для відслідковування джерел дезінформації, боротьба за людські розуми буде програна. Бо російська стратегія — це про кількість, помножену на роки, а не про якість.
Багато хто говорить про забруднення навколишнього середовища, але набагато менше - про забруднення інформаційного середовища і нашого внутрішнього світу. Людство живе на суцільному інформаційному звалищі, щодня споживаючи сміття. Зараз інформації доступно більше, ніж будь-коли раніше. Але чи використовуємо ми її для того, щоб стати освіченими? Чи прокручуємо стрічки, щоб забутися?
Легко звинувачувати виробників цього сміття, але попит породжує пропозицію. Якщо люди перестануть купувати, виробництво зупиниться. Чи можливо повністю викорінити кремлівську пропаганду зі свідомості людей? Як показує історичний приклад нацизму - ні. Я працював у Нюрнберзькому архіві, і сьогодні історія повторюється. Ми перебуваємо в машині часу. Коли все здається очевидним, але ідеї нацизму все ще живуть у хворих умах навіть через 80 років, незважаючи на всі жахіття, що відбулися.
Історія не вчить сама по собі, її можна лише вивчати. Хвора ідея не приживеться у здоровому мозку, а здоровий мозок не сформується на смітнику. Знецінюючи роботу з контрпропаганди та навчання критичному мисленню, людство робить ставку на темряву. Біг по колу. Знову і знову наступаючи на ті самі граблі.
Брехня, як і тіні, спотворює реальність, викривляючи форми під різними кутами. Натовп створює велику тінь. Спочатку натовп насамперед шукає підтвердження своїх ілюзій, бажаючи бути обдуреним. Але коли промені реальності проникають крізь густу тінь, вона заперечує, обурюється, ненавидить тих, хто говорить правду. І обожнює тих, хто їй бреше. Пізніше, коли ситуація заходить у глухий кут, натовп злиться, що йому збрехали. Він обертається проти брехуна. І знищує.
Реальність неприємна. Вона руйнує надію, побудовану на ілюзіях і самообмані. Але чіплятися за надію, навіть ілюзорну, страшно. Лише одиниці можуть дивитися правді в очі. Реальність існує незалежно від ілюзій і бажань. Об'єкт не має тіні, коли він прозорий, самосвітний або повністю оточений джерелами світла. Ніхто в натовпі не вважає себе його частиною. Вони обманюють себе, думаючи, що їхній вибір є незалежним, а в невдачах натовп завжди звинувачує всіх, окрім себе.
Так народжується і вмирає пропаганда.
Хочеться сказати, що вибору бути частиною натовпу чи ні не існує. Це залежить від долі, оточення, особистого вибору і від того, наскільки потужно працюють біологічні механізми. Але частіше біологічні механізми переважають. Або натовп, або індивід.
Племінне мислення та потреба належати до певної групи підштовхує індивідів підкорятися "загальним нормам". Наші предки могли вижити тільки в групі, це еволюційний механізм самозбереження. Тиранія більшості. "Не знаю, але засуджую" - принцип стадного мислення. Коли людина має власну думку, яка відрізняється від колективного консенсусу, вона стикається з неприйняттям. Під тиском соціуму мозок пригнічує власні думки на користь групового мислення. Навіть найсильніший інтелект не може подолати цей базовий інстинкт.
У минулому це допомагало нашим предкам виживати, але в сучасному світі руйнує індивідуальність. "Не читав, не чув, не знаю особисто, але засуджую". Тому що більшість засуджує. Сучасні соціальні медіа навіть посилили вплив стадного мислення, дозволяючи легко поширювати та відстежувати популярні думки. Однак людство завжди рухали вперед вільні особистості, які діяли всупереч стадному мисленню. Бути вільним означає мати сміливість відкинути тиранію більшості.
Найшвидший спосіб втратити свою індивідуальність - спробувати злитися з натовпом. Коли ви дієте, як усі, ви потрапляєте в пастку, думаючи, що все гаразд. Під соціальним тиском ви придушуєте свою унікальність і стаєте ще однією цеглиною в стіні. Спочатку здається, що ти цеглинка в захисному бар'єрі, але в підсумку це виявляється стіною у в'язниці.
Іноді, навіть поборники унікальності закінчують тим, що примушують інших до конформізму. Сіра маса - це рецидив, а моралізаторство - його головний інструмент архаїчного соціального впливу. Маніпулятори люблять говорити про "цінності", бо гра на емоціях дає їм контроль.
Втрачаючи свою найбільшу цінність - індивідуальність, ви втрачаєте впевненість у собі, зростає тривога. Ви все глибше занурюєтеся в ілюзію, що "все добре", але в глибині душі відчуваєте, що не живете власним життям. Звичайно, пристосуватися до групи важливо, але жодна "група" не варта того, щоб приносити в жертву свою індивідуальність. Адже саме наша унікальність робить нас вільними і надає життю сенс.
