Давайте знайомитися з птахами України і у цьому нам допоможуть бьордводчери - люди,які їх дуже люблять, досліджують, фотографують і знають про птахів майже все. Як, наприклад, Діана @birdwatching.ukraine, яка сьогодні нас познайомить з Журавлем сірим:
"Останнім часом мені дуже цікаво досліджувати пташину символіку в фольклорі. Ось, взяти, наприклад, журавля сірого, мого нещодавнього лайфера, то без найменшого перебільшення його можна вважати одним із пташиних символів України. Цей птах завжди був улюбленцем українського народу, тому присвячених йому казок, легенд, пісень та віршів важко навіть порахувати.
Сірі журавлі — це саме ті птахи, чиє курликання ми чуємо навесні та восени. Їх гучні крики чути на відстані кількох кілометрів, такий трубний звук виходить завдяки особливій будові подовженої трахеї. Голоси журавлів звучать по-різному в різні сезони: навесні це радісне курликання, що сповіщає про повернення в рідні краї; восени крики звучать сумно, наче прощаючись із рідними місцями.
Саме звідси і виникла відома всім назва цих птахів: в їхньому курликанні восени людям вчувалася журба і смуток. Птахи наче журяться, відлітаючи з місць, де вони народилися - тому і назвали "журавлі". А навесні їх називали "веселиками", адже їх приліт був переконливим свідченням настання весни і викликав у людини радість. Тож щоб не зурочити цю радість весни і майбутнього літа, тужливу назву «журавель» міняли на іншу – «веселик», кардинально протилежну за змістом.
В українському фольклорі журавлі є символом весни і пробудження природи (бо першими повертаються з вирію, приносячи на своїх крилах тепло, весну і надію); і одночасно туги за рідним краєм. Символічно, що я його зустріла в іншій країні, відчуваючи саме тугу за рідним краєм. Про те, наскільки сильно любиш рідний край, можна дізнатися тільки тоді, коли перебуваєш далеко від нього. Саме тоді людина і переживає те щемливе відчуття туги, яке звучить у журавлиній пісні.
Як у вірші Євгена Гуцала:
"Журавлі високі пролітають,
ледве видно птахів із землі.
Журавлів я з вирію стрічаю
і прошу перо у журавлів.
Ставши над Дніпром зеленооким,
ставши над усміхненим Дніпром,
я прошу перо у них високе,
піднебесне в них прошу перо
Хай з небес перо високе кинуть,
хай мене благословлять крилом,
щоб писалось слово журавлине
журавлиним з вирію пером.
Щоб воно до вирію літало,
журавлиний звідало політ,
та завжди із вирію вертало
до святої отчої землі…"
ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ/ COMMON CRANE (лат. Grus grus) мій неймовірний лайфер з Червоної книги України. Один з найбільших літаючих птахів, дорослі особини можуть важити під 6 кг і досягати зростання в 110-115 см при вражаючому розмаху крил до 2 метрів. Злетіти з місця, як більшість інших птахів, сірий журавель не може. Щоб відірватись від землі, йому потрібно спочатку розігнатися, набравши швидкість. Для цього він розбігається, розправляє свої могутні крила і вже після цього злітає. У польоті сірі журавлі витягують все тіло у стрілу – голова витягнута вперед, ноги відповідно назад.
Під час перельотів журавлів можна спостерігати на висоті тисячі метрів, щоб зберігати сили, птахи використовують теплі повітряні течії. Пару собі ці моногамні птахи знаходять один раз і на все життя. Нового партнера сірі журавлі зазвичай шукають лише у двох випадках – або якщо колишній партнер загинув, або якщо вони з якихось причин не можуть завести потомство. Найчастіше живуть на болотах, бажано віддалених від людей. Потомство виводять там же, а для того, щоб стати менш помітними на період висиджування яєць, вони спеціально бруднять своє пір'я брудом та мулом. Це допомагає їм зливатися з навколишньою природою та привертати менше уваги (але я все одно знайшла їх гніздечко).
Гнізда сірих журавлів мають діаметр до одного метра, але будують вони їх досить недбало: зазвичай звалюючи хмиз у купу і розчищаючи місце в центрі, яке потім вистилають сухою травою. У кладці, як правило, 2 яйця витягнутої форми. Відкладання яєць починається у квітні або першій половині травня, насиджують самець і самка, по черзі змінюючи один одного, протягом місяця. Пташенята журавля з'являються в середині червня, і через 2 місяці вже починають літати. Пташенята, що вилупилися, вкриті коричневим пухом, на 2-3 день життя вони залишають гніздо і йдуть за батьками. Ці птахи абсолютно всеїдні. Вони поглинають як рослинну, так і тваринну їжу, не особливо перебираючи. При нагоді сірі журавлі охоче годуються зерном з полів (іноді навіть створюючи загрозу врожаю), і полюють на будь-яку дрібну живність.
За матеріалами сторінки @birdwatching.ukraine
