Не буде перебільшенням сказати, що в кіноіндустрії домінують чоловіки, і кількість жінок-переможниць премії Оскар, найпрестижнішої нагороди в кінематографі США, все ще далека від кількості нагород, отриманих їхніми колегами-чоловіками.
Багато хто може подумати, що жінка з найбільшою кількістю "Золотих статуеток" - це акторка.
Це точно не режисер, адже за багаторічну історію кіноакадемії лише три жінки отримали нагороду за найкращу режисуру: Кетрін Біґелоу за фільм "Знедолені" у 2010 році, Хлої Чжао за "Край кочівників" у 2021 році та Джейн Кемпіон за "Собачу силу" у 2022 році. І до сьогодні лише сім жінок загалом були номіновані в категорії "Найкраща режисерка" за всю історію премії "Оскар": Ліна Вертмюллер з фільмом "Сім красунь" у 1977 році; Джейн Кемпіон з фільмом "Піаніно" у 1994 році; Софія Коппола у 2004 році за стрічку "Загублені в перекладі"; Грета Гервіг за фільм "Леді Берд" у 2018 році; Хлої Чжао та Емеральд Феннелл ("Перспективна молода жінка") обидві у 2021 році; і знову Кемпіон минулого року.
Кетрін Гепберн досі утримує рекорд за кількістю перемог серед жінок-акторів в історії "Оскара" (4 "Оскари" і загалом 12 номінацій), а Інгрід Бергман, Елізабет Тейлор, Френсіс Макдорманд і Меріл Стріп не набагато відстають від неї, маючи по 3 "Оскари" на своєму рахунку. Але ніхто з них і близько не наблизився до першої сходинки.
Жінка, яка має рекорд за кількістю перемог, є художницею по костюмах - Едіт Хед. За свою кар'єру, що охоплює понад п'ять десятиліть і 400 фільмів, Едіт Хед (1897-1981) здобула неймовірні 35 номінацій на "Оскар" і 8 перемог за найкращий дизайн костюмів, що є найбільшою кількістю для будь-якої жінки в історії. І більше, ніж будь-хто в історії, якщо вже на те пішло, якщо не брати до уваги Волтера Діснея.
Хед народилася в Сан-Бернардіно, Каліфорнія, 1897 року. У 1919 році вона отримала ступінь бакалавра французької мови в Каліфорнійському університеті в Берклі, а в 1920 році - ступінь магістра мистецтв з романських мов у Стенфордському університеті. Після навчання Хед була прийнята на роботу художницею з ескізів костюмів на кіностудію Paramount Pictures у 1923 році. Вона пропрацювала на Paramount 44 роки, а в 1967 році перейшла на Universal Pictures.
Перше визнання вона отримала за дизайн саронгу Дороті Ламур у фільмі "Принцеса джунглів" 1936 року, а пізніше здобула світову славу після того, як у 1948 році була заснована премія "Оскар" за найкращий дизайн костюмів. Її культове вбрання робило одяг красномовним і допомагало розкривати характери персонажів.
Серед її костюмів - перевтілення Одрі Гепберн для "Римських канікул" (перехід від високої моди до звичайних «дівчачих» спідниць) і позачасові костюми, в яких Гепберн знімалася у фільмі "Сніданок у Тіффані". Дорогі сукні та ексцентричні вбрання Глорії Свонсон у "Бульварі Сансет", чудові сукні Інгрід Бергман у "Відомому" Альфреда Гічкока, Грейс Келлі та її розкішні сукні у "Задньому вікні", а також костюми в смужку Роберта Редфорда та Пола Ньюмана у фільмі "Жало".
Вона підтримувала тісні робочі стосунки зі своїми героїнями, з якими багато радилася та консультувалася. Вона створювала вбрання для Мей Вест, Вероніки Лейк, Джинджер Роджерс, Бетт Девіс, Хеді Ламарр, Анджели Ленсбері, Елізабет Тейлор, Грейс Келлі, Лорен Беколл, Джейн Фонди та Кетрін Хепберн, а також для багатьох інших знаменитостей.
Свою першу перемогу Едіт Хед отримала за екранізацію фільму "Спадкоємиця" 1949 року, для якої розробила об'ємні вікторіанські сукні. Другий "Оскар" отримала наступного року за біблійний епос Сесіла Б. Де Мілля "Самсон і Даліла". Шість інших фільмів, за які вона отримала нагороди, - "Все про Єву", "Місце під сонцем", "Римські канікули", "Сабріна", "Факти життя" і "Жало" - її останній "Оскар" у 1973 році.
Зірка на Голлівудській алеї слави на честь Едіт Хед була відкрита в 1974 році, і дотепер визнається та шанується її неперевершений талант та вміння адаптувати свою універсальну майстерність до будь-якої епохи та стилю.
У лютому 2003 року Поштова служба США випустила серію поштових марок, присвячених людям, які працюють за кадром і створюють кіно, і які також вшановали пам'ять про неї. А також вважається, що образ Едни "Е" Моуд, художниці по костюмам у фільмах "Суперсімейка" та "Суперсімейка 2" від Pixar, був натхненний Хед, що є даниною поваги дизайнерці за її вплив на Голлівуд, кіно та стилістику.
Хоча актори та режисери отримують найбільше похвал і визнання за свою роботу, така постать, як Едіт Хед, показує, що кіно завжди було і буде спільною справою. Поза червоними доріжками та світлом прожекторів, фільми не існували б і не мали б успіху без незліченної кількості інших талановитих учасників. Їх слід визнавати і відзначати за їхні досягнення, особливо коли вони пов'язані з жінками, адже в кіноіндустрії, де домінують чоловіки, жінкам доводиться важче боротися за посади. Тож наступного разу, коли ви дивитиметеся церемонію вручення "Оскарів" і бажатимете швидше дочекатися фінального акту, коли вручатимуть нагороди за акторську та режисерську роботу перед врученням премії за найкращий фільм, виділіть час і щоб повболівати за людей, які в першу чергу забезпечили, щоб виконавці, атмосфера та загальний вигляд фільмів були достатньо яскравими, щоб бути номінованими на цю премію.
За матеріалами сайту www.euronews.com
